Як розвивати критичне мислення дитини
В школі на уроці, вдома з батьками
Гучна назва «Навички XXI століття» в останні роки часто згадується в українських ЗМІ – зазвичай, в контексті реформуванням системи освіти.

Мова про так звані «4С»:
• Collaboration (Спільна робота)
• Communication (Комунікація)
• Creativity (Креативність)
• Critical thinking (Критичне мислення)

Це універсальні, не обмежені сферою діяльності компетентності. Вони необхідні для щасливого і успішного життя в турбулентному і мінливому сучасному світі. Розповідаємо, як розвивати критичне мислення у дітей – в школі і вдома.
Що таке критичне мислення?
В українській Вікіпедії є три великі статті про критичне мислення: Критичне мислення, Теорія розвитку критичного мислення (за мотивами дисертації доктора педагогічних наук Сергія Арно), Методики розвитку критичного мислення. Всі три визначають критичне мислення як наукове мислення вищого порядку.

Людина, що мислить критично, вміє бачити різні сторони проблеми, вона відкрита до нової інформації (навіть такої, що може спростувати її точку зору), здатна її аналізувати, міркує неупереджено, задає питання і вимагає, щоб будь-яке твердження підкріплювалося доказом. Тобто мова іде про усвідомлене, обґрунтоване, самостійне мислення.
Люди тепер мають під рукою неймовірне багатство інформації завдяки Інтернету та іншим сервісам всього за кілька хвилин пошуку на комп'ютері. Проблема – знати, що робити з цим потоком даних. Інформацію потрібно вибрати, інтерпретувати, переварити, оцінити, вивчити і застосувати, або вона стає не більш корисною на екрані комп'ютера, ніж на полиці бібліотеки.
Дайан Хелперн
Американський психолог, колишній президент American Psychological Association (APA), декан Соціології в Школах Мінерви (KGI)
З моменту, коли пані Хелперн написала цю статтю, пройшло понад двадцять років, втім з часом тези психологині стали ще актуальнішими. Ми живемо в епоху інформаційного буму. Ерік Шмідт, СЕО Google, підрахував, що кожні два дні генерується стільки ж інформації, скільки з'явилося з появи перших цивілізацій і до 2003 року. Бізнес-лідери говорять, що кількість знань кожні два роки подвоюється. Таким чином, навіть якщо ми запам'ятаємо всі факти, відомі зараз, через два з гачком років знатимемо лише 50% від того, що є сьогодні, через п'ять років – лише 25%.

В світі, переповненому інформацією, вже не так важливо знати факти, адже їх можна знайти з телефона за лічені секунди. Куди важливішою є навичка ефективно обробляти інформацію, відокремлювати зерна від плевел. І навчатися цьому треба з дитинства.
До 2050 року більшість із того, що сьогодні вивчають діти, перетвориться на непотріб. Наразі надто багато шкіл зосереджують зусилля на тому, щоб «запхати» якомога більше інформації в дитячі голови. У минулому такий підхід мав сенс, оскільки інформації було мало, а та, що була, невпинно піддавалася цензурі.

Зовсім іншою є поточна ситуація. У ХХІ столітті ми перебуваємо під постійним «обстрілом» величезної кількості інформації, яку цензори навіть не намагаються заблокувати. У такому світі останнє, що має робити вчитель, — це давати своїм учням ще більше інформації. Її в них уже забагато. Натомість їм конче слід розвивати здатність критично аналізувати цю інформацію, вміти розрізняти головне і другорядне. Та понад усе — формувати з багатьох дрібних шматочків інформації цілісну картину всього світу.

Ювал Ной Харарі
З бестселера «21 урок для 21 століття»
Критичне мислення в школі
Освітяне Сполучених Штатів Америки першими заговорили про необхідність навчати критичному мисленню в школі ще у 80х роках минулого століття. Роки експериментів і дискусій призвели до докорінних змін в методах викладання багатьох предметів. Втім тільки зараз навчання критичному мисленню стало всесвітнім трендом.

У Концепції Нової Української Школи навчання мислити критично постає одним з основних завдань.
Сьогодні школа повинна зробити людину успішною. За міжнародними дослідженнями, для успішної кар'єри мають значення лише 15% – тверді навички (знання і вузькопрофесійні вміння), решта 85% – це м'які навички: вміння навчатися протягом життя, критичне мислення тощо.
Лілія Гриневич
Міністр Освіти і Науки України
Чудові наміри, втім на зміни в навчальній програмі пійдуть роки. Проте ніщо не заважає вчителям–новаторам навчати учнів мислити критично вже зараз.

Для педагогів важливо розуміти, що роль, яку вони відіграють у розвитку критичного мислення, відрізняється від ролі, яку вони зазвичай грають. Для того, щоб залучити учнів до критичного мислення, вчитель має виступати фасилітатором, має заохочувати дітей до дискусій і вільного мислення. Має прийняти і пояснити учням, що такий підхід не завжди закінчується правильною відповіддю, часто призводить до більшої кількості запитань або різних оцінок.

Найповніше українською методи і прийоми навчання критичному мисленню в школі описано в Посібнику з розвитку критичного мислення учнів.
60 моделей і прийомів навчання критичному мисленню на уроках.
Дієві поради з викладання критичного мислення можна знайти на сайті Нової Української школи. В цій статті автори розповідають про поширену методику побудови уроку, що складається з трьох етапів:

1. Виклик (ліквідація чистого аркуша). Дитина ставить перед собою питання «Що я знаю?» з запропонованої теми. Вчитель допомагає актуалізувати знання.
2. Осмислення (реалізація осмислення). На цьому етапі учень під керівництвом учителя і за допомогою своїх товаришів відповість на питання, які сам поставив перед собою на першій стадії (що хочу знати).
3. Рефлексія (міркування). Роздуми і узагальнення того, «що дізнався» учень на уроці.
Критичне мислення вдома
Критичне мислення починається з питань. Великі вчені і більшість дітей бачать світ як лабораторію і не бояться питати про багато цікавих речей навколо. Задача батьків – живити цю жагу до пізнання, допомагати ставити правильні питання і мотивувати дитину самостійно шукати відповіді.

Критичне мислення означає скептицизм – щодо власних думок, стосовно думок друзів, батьків і вчителів. Традиційна модель освіти працює інакше – вчитель, та й будь-який вагомий дорослий, зазвичай є беззаперечним авторитетом. Так не має бути. Надихайте і стимулюйте дитину самостійно шукати і аналізувати інформацію, ставити під сумнів будь-які факти і перевіряти їх доцільність, правдивість. Втім шанобливе ставлення до фактів йде поряд із шанобливим ставленням до людей і їх думок (навіть якщо ці думки вважаємо хибними).

Не бійтеся помилок! Дуже важливо змінити ніщівну парадигму, якої нас всіх навчали багато років. Парадигму, в якій помилки – це погано. Чим змістовніший і глибший пошук, тим більше помилок.

Вивчайте і позбавляйтеся когнітивних упереджень. Наш мозок постійно шукає шляхи зменшити навантаження і витрати енергії. Результатами такої «оптимізації» часто стають стереотипи, вкорінені переконання, які ми не піддаємо сумнівам. Наслідками – неточні судження, нелогічна поведінка і ірраціональні вчинки.

Вивчайте математику! Математика не тільки вчить вирішувати завдання чи використати формули. Математика суттєво впливає на культуру мислення, вчить мислити нестандартно, формулювати правильні питання, ставити під сумнів припущення, які призводять до помилкових висновків.

Математика і критичне мислення для школярів онлайн