З усіх фільмів про «натхненних вчителів», це один з найстаріших і найкращих. В основі драми режисера Рамона Менендес реальна історія вчителя математики Хайме Ескаланте.

У середню школу в бідному районі Лос-Анджелеса приходить новий вчитель. Він має вчити дітей інформатиці, та у школі немає комп'ютерів. Тож Хайме починає викладати дуже споріднену науку– математику. Учні з проблемних сімей, вчителів не шанують, про дисципліну не чули – класична історія. Головний герой використовує гумор і нетрадиційні методики, і у нього виходить закохати дітей у математичні обчислення! Хороший сценарій, неперевершена акторська гра. 5 з 5!

Трагічна історія генія масштабу Моцарта, який так само вмирає молодим. Хлопець на ім'я Рамануджан, вихований у бідній індійській сім'ї, має неймовірний хист до математики і шукає визнання. Врешті-решт він пише професору Харді в Кембриджському університеті. Той спочатку відкинув лист як жарт, написаний одним з колег. Та потім зрозумів, з яким самородним талантом має справу. Харді запросив хлопця у Кембрідж.

Європа палає у вогні Першої Світової, у Рамануджана ж своя війна. Геній воює з расизмом, хворобою і тугою за домом. Справжній Срініваса Рамануджана – геній-самоучка. Всього навчився сам та подарував світові чисельні математичні відкриття. Це трагічна історія, та вона надихає. Геній людський завжди надихає!

Якщо ви не бачили цей фільм, ми вам заздримо. Оскар за сценарій Метту Деймону і Бену Аффлеку, Оскар за роль другого плану Робіну Вільямсу. Вілл Гантінґ (якого грає Метт Деймон) – вельми обдарований хлопець, що зазнав психологічних травм у дитинстві. Він має здатність мислити глибше і критичніше, ніж будь-хто навколо нього. Має неймовірну пам'ять та глибокі знання в математиці. Та ховає все це і працює прибиральником у Массачусетському технологічному інституті. Такий собі ескапізм і само-саботаж у наслідок психологічних негараздів.

Одного разу мимохідь між миття підлог Вілл розв'язує важку математичну задачу, що відноситься до області алгебричної теорії графів. Це завдання у вестибюлі на дошці залишив своїм студентам професор Джеральд Ламбо, видатний знавець комбінаторики. Так починається історія дружби та глибоких внутрішніх трансформацій. До слова, сюжет заснований на епізоді з життя математика й батька лінійного програмування Джорджа Данціга, проте фільм не можна вважати біографічним. Та можна вважати найкращим з того, що подарував світові режисер Ґас Ван Сент.

Історія про генерального менеджера малобюджетної оклендської бейсбольної команди Біллі Біна заснована на реальних подіях. Біллі зібрав команду з непопулярних (а тому й недорогих) гравців, грунтуючись на статистиці й матаналізі. Годі й пояснювати, що це був фурор сезону. Згодом метод Біллі почали використати бейсбольні гіганти накшталт Янкіз і Джаєнтс.

Певно, кращий фільм, що демонструє величезну роль математики у реальному житті. І Бред Пітт у головній ролі!

Тут, певно, мав би бути фільм про геніального математика Джона Неша. Та ми певні, що ви його бачили і не один раз. Тож тримайте філігранний філософський короткий метр совєтського режисера Райтбурта.

Велика теорема Ферма була сформульована близько 1637 року французьким математиком П'єром Ферма на полях книги Діофанта «Арифметика». Багато математиків билися над доведенням теореми протягом трьох з гаком століть. У стрічці «Математик і чорт» математик пропонує свою душу дияволу за те, щоб той довів або спростував теорему Ферма.

Спойлер – нічого в чорта не вийшло. Але вийшло у Ендрю Вайлса в 1995-му. 129-сторінкове доведення було надруковане у журналі Annals of Mathematics.