Що таке ЗНО і з чим його «їдять»? Частина 1
Водночас, не так давно петиція про повне скасування ЗНО набрала на сайті Кабінету Міністрів України необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. І хоч цю петицію було в підсумку відхилено (див. відповідь під петицією), але сам факт наявності такої кількості голосів проти ЗНО наводить на певні роздуми. Також доводилося чути від багатьох схвильованих батьків, що незалежне оцінювання – це ледь не мука і кара для їх дітей, невідомо ким і для чого придумана. То що ж то таке насправді те ЗНО, і з чим його «їдять»?
Спочатку дамо тлумачення самого терміну. Слова «зовнішнє» і «незалежне» означають, що це випробування проводиться незалежною структурою, і його результати захищені від корупції. Слова «оцінювання навчальних досягнень» мають на увазі отримання числової оцінки результатів навчання з шкільного предмета.
Подібні оцінювання у вигляді комплексних тестів не є чимось принципово новим, вони відбуваються майже у всіх розвинених країнах світу: Фінляндії, США, Польщі, Великій Британії тощо. У цих країнах такі випробування називають «тестуваннями високих ставок», оскільки здебільшого вони використовуються як іспити на отримання атестату зрілості та як інструмент конкурсного відбору до вищих навчальних закладів – важливих і знакових подій у житті громадян. Україна також використовує ЗНО як інструмент для досягнення тих самих цілей: проведення державної підсумкової атестації (ДПА) з основних шкільних предметів і вступної кампанії до закладів вищої освіти (ЗВО).
Отже, ЗНО – це інструмент для оцінювання. Такий самий, як лінійка для вимірювання довжини, молоток для забивання цвяхів, ложка для їжі, пензлик для малювання. Скажіть, будь ласка, шановні читачі, які емоції у вас викликає електропраска? У мене особисто – ніяких. Єдине, що я знаю точно – нею треба вміти користуватися, інакше є ризик отримати опіки або пошкодити одежину. Із ЗНО ситуація приблизно така сама – цим інструментом просто слід навчитися правильно користуватися. Тоді він буде просто виконувати роль, для якої призначений, а не наробить біди.
Скажіть, що станеться, якщо я не розберуся з будовою складного інструмента, не прочитаю інструкції до нього, а одразу почну ним користуватися? Правильно – хтозна, що станеться. Можливо все зійде мені з рук, а можливо виникнуть проблеми. У будь-якому разі – результат непередбачуваний. Приблизно те саме стається з тими, хто намагається «користуватися» ЗНО, не розібравшись у його суті та призначенні, не занурившись у його особливості та нюанси. Далі я спробую написати «коротку інструкцію користувача» ЗНО. При цьому в практичній частині зосереджуся на математиці, оскільки є фахівцем саме з цієї дисципліни і маю досвід у використанні ЗНО для неї.
ЗНО – коротка інструкція по використанню
Ми ж повернемось до «інструкції користувача» ЗНО. Отже, перший висновок і перша порада – боятися ЗНО не потрібно, це лише інструмент, який призначений об’єктивно оцінити рівень навчальних досягнень учня. Крім того, бажано усвідомити ще один важливий аспект щодо оцінювання в Україні: починаючи з 2000 року, із запровадженням 12-бальної системи оцінювання, в Україні зникли негативні оцінки. Тобто будь який рівень навчальних результатів учня тепер вважається його досягненням, яке не потрібно порівнювати ні з яким «еталоном». Як на мене, це визначний крок нашої системи освіти, який нарешті дав право кожній дитині на власні особливості.
І ми маємо поважати це право. Чомусь нам не здається дивним те, що не всі люди, наприклад, вміють плавати. Так, це вміння часто буває корисним і навіть дуже важливим, але нікому ж не спадає на думку не приймати таку людину на роботу, скажімо, продавцем, програмістом чи водієм. То чому рівень знань з математики в 2 або 3 бали за 12-бальною шкалою мусить бути приводом для надмірного хвилювання батьків та вчителів? Так, ця дитина, скоріше за все, в майбутньому не буде фінансовим аналітиком, але вона матиме змогу реалізуватися в іншій сфері, де рівень її досягнень значно вищий.
Багатьох психологічних проблем під час підготовки до ЗНО можна було б уникнути, якби і учні, і вчителі, і батьки позбулися комплексу «поганих» оцінок. Цей комплекс укорінився в свідомості ще з радянських часів, коли обов’язкова трійка будь-якою ціною була необхідною умовою переходу з класу в клас і отримання атестата. Впевнений, що читачі з досвідом згадають не один випадок, коли ця вимога переходила межі здорового глузду і перетворювалася у фарс «другорічників», а також часто втілювалася у принцип «три пишемо – два на думці». Нинішня система оцінювання покликана виправити цю хибу і визнати, що «поганих» оцінок не буває.
Звідси друга порада під час підготовки до ЗНО – не варто тиснути на учня з метою підвищення оцінки будь-якою ціною. Важливим під час тестування є не «високий» бал, а «свій» бал. Іншими словами, кожен учасник ЗНО має знайти своє місце на шкалі від 1 до 12 та від 100 до 200 балів, причому бажано, щоб це місце не було ані вищим, ані нижчим за його реальні можливості.
«Стоп!» - скаже читач – «а чому ж не вищим? Нижчий бал, аніж учень може, звісно що недобре, а чому ж не вищий?» Для відповіді на це поділюся досвідом представників «фінського дива» в освіті, з якими довелося спілкуватися в межах одного з наукових проектів (детальніше про освітню систему Фінляндії можна прочитати в книжці Пасі Салберга «Фінські уроки 2.0.», нещодавно перекладеній українською).
Виявляється, випускний (він же і вступний) іспит з математики у Фінляндії пишуть 4 години: спочатку 2 години, потім 30 хв перерви, а потім ще 2 години. При цьому варіант тесту лише один, а учні протягом перерви мають можливість спілкуватися між собою. Після отримання цих даних у мене мимохіть вихопилося: «Так вони ж посписують!» Ширших очей, ніж у фінських колег після цього питання, я ніколи не бачив: «А навіщо їм списувати?? Якщо дитина спише, то, звісно, отримає більший бал, а отже, зможе вступити на ту спеціальність в університеті, яку їй не під силу опанувати настільки, щоб відчувати себе щасливою і реалізованою та отримати задоволення від життя!» І діти, батьки та вчителі у Фінляндії це розуміють. Можливо, саме тому в Міжнародному рейтингу щастя (сторінка 24) Фінляндія впевнено посідає першу позицію? А хіба учні в Україні не заслуговують на таке саме право бути щасливими? То можливо аналогічні речі час зрозуміти і нам з вами, шановні читачі?
Олександр Школьний,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри математики
і теорії та методики навчання математики
НПУ імені М.П. Драгоманова,
експерт і розробник тестових завдань УЦОЯО
***Поділитись статею у соцмережах можна через кнопки знизу.
Підписуйтесь на фейсбук GIOS та регулярно читайте цікаві статті на тему математики та ЗНО